|
ГЕОГРАФІЯ ПО НОТАХ.
У дитячому садку-школі «Родзинка» навчають за унікальною методикою — за допомогою пісні . Людмила РЯБОКОНЬ, газета «День».
Чи знаєте ви, скільки важать і як довго живуть бурі ведмеді? А чим відрізняються одна від одної білі, жовті й червоні зірки? Яка товщина земної кори? Для дітей із київської школи-садка «Родзинка» під силу відповісти не лише на ці енциклопедичні запитання, а й на багато інших, не менш складних для дітей такого юного віку. Якщо ви думаєте, що в цій дитячій установі збирають під одним дахом самих вундеркіндів, ви глибоко помиляєтеся, — там навчаються звичайні діти, але за дуже незвичайною методикою.
Не поспішайте жаліти юні голови через перевантаження надмірною інформацією, адже незвичність цього методу навчання й полягає в тому, що запам’ятовувати особливо нічого й не доводиться, — все затримується в голові наче саме собою, без докладання зусиль і втрати часу. Так вчитися може кожен — здоровий і хворий, дорослий і дворічна дитина. Чудовий спосіб передавання навчальної інформації полягає в тому, що вона проспівується, тобто передається піснею. А пісня ця особлива, й створювати її доводиться великому колективу людей.
Починають роботу педагоги та вчені. Вони виділяють великий розділ енциклопедичних знань з тієї чи іншої теми. Потім у цьому величезному обсязі інформації виділяють ключові моменти, які мають увійти до змісту пісні.
Наступний підготовчий етап до створення поетичного тексту — справа психологів. Вони розробляють ідеї, що формуватимуть життєві цінності дитини (виховні моменти, як говорять педагоги). Таким чином, завдання поета — не лише відобразити дійсність у художніх образах, а й закласти в неї конкретні наукові знання, використовуючи терміни. Тепер поету залишається лише вигадати зрозумілий дитині сюжет, змоделювати життєву ситуацію, в якій би могла затишно розміститися відібрана інформація.
Готовий текст «покладають» на музику під керівництвом медиків. Композитори повинні підібрати такий ритм для мелодії, щоб він сприяв роботі мозку, не перевтомлював його, щоб позитивно впливав на ритм серця й не збивав індивідуальні біоритми дитини.
Для хорошого сприйняття інформації процеси збудження й гальмування повинні бути врівноважені. Наприклад, рок-музика дуже збуджує роботу мозку, (якщо її використовувати як супровід під час занять), але дуже швидко з’являється втома.
Автор нової музичної техніки навчання — Наталя Яновська, власник патенту на винахід цієї методики, кандидат медичних наук, голова правління Міжнародного добродійного фонду «Духовність і здоров’я». За її словами, дворічне випробування методики показало, що вона придатна як для здорових дітей усіх вікових категорій, так і для дітей, що мають проблеми зі здоров’ям. «Зокрема, вона хороша для тих, хто погано бачить або недостатньо добре чує, в кого затримка в психо- фізичному розвитку або є психоемоційні відхилення. Особливо ефективно освоюють знання в співі лівши, обдаровані діти, школярі на домашньому навчанні. Методика музичнотерапевтичної педагогіки грунтуєтья на лікувально-оздоровчих властивостях музики, пісні. Вона сприяє психоемоційній корекції людини, гармонізації особистості та міжособистісних стосунків», — говорить Наталя Миколаївна.
Ця техніка містить 17 самостійних винаходів. Вони стосуються різних способів підготовки й запису на носії інформації, а також методики використання цієї інформації під час навчання. Спосіб використовується при навчанні основ природних і гуманітарних наук. Базується ця розробка на особливостях роботи півкуль головного мозку. Обидві півкулі зовні дуже схожі й постійно взаємодіють одна з одною, відповідаючи при цьому за різні види діяльності людини. Наприклад, ліва контролює логічне мислення й мову, а права — творчу діяльність. Активація ж однієї півкулі пригноблює дію іншої. Методики, яка б ввела в рівній мірі в дію обидві півкулі в процесі отримання інформації, за словами фахівців, ніхто в світі раніше не вигадав. Це під силу тільки проспіваному слову, зауважимо, проспіваному, а не вимовленому під музику.
Як відомо, в кожного з нас — свій домінуючий канал сприйняття. В одного переважає зоровий, у другого — слуховий, у когось — кінетичний. І це зобов’язує педагога готувати різні навчальні програми з урахуванням індивідуальних особливостей. Адже при традиційних методиках у виграші виявляються лише ті діти, в яких особливості сприйняття збігаються зі сприйняттям учителя. При незбігу цих особливостей у дитини може виникнути внутрішній конфлікт, що може знищити потяг до знань. У новій техніці крім проспівування задіється й відеоряд, що складається значною мірою з картин відомих художників, а також і система рухів, супроводжуючих спів. Отож, незалежно від домінант, інформація засвоюється в рівній мірі.
Наталя Миколаївна, як фахівець iз розвитку функцій мозку в дитини, акцентує увагу на тому, що в сучасній педагогіці далеко не завжди враховується той чинник, що півкулі мозку «дозрівають» нерівномірно. Вона зазначає: «Часто педагогами невиправдано переоцінюється роль лівої півкулі (логічного мислення) й недооцінюється роль правої (наочно-образного мислення) в розвитку розумових здібностей. Вчені й медики різних країн світу з тривогою заявляють про те, що «лівокулеве» мислення хоч і виявляється до 12-річного віку, однак обмежується лише елементарними діями. Посилений штучний розвиток ще слабкої кори лівої півкулі призводить до ще однієї втрати — більш сильного пригноблення функції правої півкулі мозку. Саме тому багато дітей у початковій школі не в змозі засвоювати шкільну програму, що набагато перевищує їхній потенційний рівень. Недооцінка цього явища небезпечна, оскільки може негативно позначитися на розвитку творчих здібностей, на здатності сприймати витвори мистецтва. Іншими словами, це — «чорна діра», через яку «вивітрюються» здібності й обдарованість дитини».
Для навчання дітей за новою методикою створюється низка посібників, і їхня серія називається «Песнезнайка». Поки розроблені й випущені матеріали з двох тем — «Тварини» й «Всесвіт». Перша тема випробовувалася в дитячому садку, друга — в молодшій школі. Основи знань про Всесвіт закладені у восьми піснях, до яких додається друга частина енциклопедії у вигляді барвистої цікавої книжки, де матеріал викладено доступною для дітей мовою, але набагато повніше й глибше, ніж це було в піснях.
Ця техніка спочатку використовує введення інформації на підсвідомому рівні, коли дитина просто чує пісню як розважальний фон. Потім окремі фрагменти пісні вчитель використовує як опорні знання для поглиблення уявлення про предмет, а потім — самостійна робота за другою частиною енциклопедії, інтерес до якої «провокується» всією попередньою роботою. Діти зі школи «Родзинка» сказали кореспондентам «Дня», що їм дуже подобається так вчитися, бо це цікаво, легко й весело. Розумні пісеньки привабили навіть деяких батьків, які вивчили їх iз власної ініціативи, зацікавившись змістом, коли перевіряли у дітей домашні завдання.
Ця методика 2001 року була запатентована в Росії, 2002 року — в Україні. Нині вона проходить стадію міжнародного патентування. Зараз автори розробляють тему «Українська історія» й збираються продовжити роботу із створення незвичайної енциклопедії i з інших шкільних предметів. Можливо, їхня робота приведе до революційних змін у нашій традиційній школі та розкріпачить дітей. Адже нерідко діти із звичайних шкіл нарікають, що раннє навчання й складні програми забирають у них дитинство.
Газета "День", №181, 8 жовтня 2004
|
|
